Безпека і турбота


Абетка безпеки. Сигнал "Повітряна тривога" | Facebook

Правила безпеки під час сигналу повітряної тривоги: як діяти і чого уникати

Нехтувати сигналами повітряної тривоги не можна. В час його лунання ми маємо реальну загрозу ракетних атак. Надзвичайники радять під час тривоги одразу покинути місця скупчення людей та переміститися у найближче укриття. Про це йдеться у повідомленні ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

Уточнити інформацію щодо найближчих до вас укриттів чи сховищ надзвичайники радять заздалегіть. У разі ж, якщо сигнал повітряної тривоги застав людину вдома, рекомендують скористатися правилом «двох стін». Перша стіна візьме на себе удар, а вже інша – уламки. Не можна стояти біля вікон чи на балконах. Ще одна надважлива порада – зберігання спокою.
«Завжди уникайте паніки. Навчайтесь контролювати власні емоції попри можливу небезпеку. Так, зможете приймати зважені рішення та правильні дії, а також допомогти тим, хто цього потребує», – йдеться у повідомленні.
Під час тривоги не потрібно виходити із укриття на вулицю. Безпечне місце можна покидати через 15 хвилин після закінчення тривоги або ж якщо ви впевнені, що зовні вже безпечно. Нагадують надзвичайники й про заборону фото- та відео- фіксації ворожих «прильотів» та публікацію таких даних у соціальних мережах:
«Такі відео та фото не можна поширювати в мережі інтернет, у будь-яких месенджерах та соцмережах. Дотримуйтесь часу тиші та не допомагайте ворогу. По-друге, це небезпечно для вашого життя».
Якщо обстріл застав вас на вулиці, лягайте на землю.
Бажано знайти місце нижче рівня землі та подалі від будівель. Під час руху в автомобілі варто зупинитися, вийти із машини й переміститися на безпечну відстань від нього, знайшовши місце схову.
«Пам‘ятайте, що під час обстрілу, будь-який транспортний засіб обов‘язково необхідно покинути. Не можна ховатись в автомобілі. Від попадання снарядів чи уламків автомобіль може вибухнути, від ударної хвилі ви опинитесь затиснутими у металевих конструкціях автівки», – пояснюють у ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області.
Як діяти під час сирени, кожен має право обирати самостійно. Та надзвичайники закликають подумати, чи варте ваше життя, аби ризикувати та діяти всупереч правилам безпеки.

26 квітня 2024 року

Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу)

Кожного року 26 квітня ми згадуємо Чорнобильську катастрофу. У цей день у 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи та пожежа, у результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.

Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі.

Ми схиляємо голову не тільки перед минулим, але й перед теперішнім героїзмом персоналу ЧАЕС, енергетиків та рятувальників. Адже 24 лютого 2022 року російські окупанти захопили Чорнобильську АЕС. Окупанти облаштували на території атомної електростанції командний пункт для угрупувань військ Східного ВО та КП і “перевалочну базу”, через яку проходило десятки тон снарядів. Чорнобиль також був «транзитною зоною» для відходу окупантів.

На ЧАЕС окупанти знищили і розграбували унікальну радіологічну лабораторію світового значення. Ця лабораторія була унікальним комплексом з потужними аналітичними можливостями й могла надавати послуги на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами. Лабораторія виконувала стратегічні функції під час робити з пробами радіоактивних відходів, допомагала їх аналізувати й забезпечувати ядерну та радіаційну безпеку. Мілітаризація врази підвищувала рівень радіоактивної небезпеки. Було перервано на декілька днів електропостачання об’єкту «Укриття», спровоковані пожежі у лісових масивах. Необхідно зважити на неймовірний героїзм персоналу ЧАЕС, адже лише 20 березня 2022 року відбулася часткова ротація персоналу і евакуація осіб, які знаходились на станції.

Сьогодні,як ніколи потрібно памятати та знати усе про радіаційну небезпеку

РАДІАЦІЙНА АВАРІЯ: ЩО РОБИТИ?

Поділитися: